Графік роботи
практичного психолога опорного закладу "Городоцький НВК "школа-сад"
Кондратишиної Олени Дмитрівни
Понеділок 8.30 - 17.00 обідня перерва 13.30 - 14.00
Вівторок 8.30 - 17.00 обідня перерва 13.30 - 14.00
Середа 8.30 - 17.00 обідня перерва 13.30 - 14.00
Четвер 8.30 - 17.00 обідня перерва 13.30 - 14.00
П'ятниця 8.30 - 17.00 обідня перерва 13.30 - 14.00
Години консультування батьків
Понеділок 11.00- 12.00 год.
Години консультування вчителів
Середа 15.00-16.00 год.
Години консультування учнів
П'ятниця 15.00-16.00 год.
Гармонійний розвиток дитини це
не лише інтелектуальний розвиток,
але й розвиток фізичний,
емоційний, особистісний.
Суть роботи психолога в школі полягає в пошуку оптимального способу взаємодії дитини, її родини, всіх учасників педагогічного процесу. Його призначення – допомогти дитині адаптуватися до вимог і правил школи, а педагогам у створенні умов для успішного навчання і розвитку дитини, свого певного комфортного внутрішнього середовища. Психологічний супровід навчання і виховання будується, виходячи з особливостей навчального закладу, контингенту учнів, традицій і творчого потенціалу педагогічного колективу, на виборі індивідуального «маршруту» супроводу, тобто програм, спрямованих не лише на вирішення проблем і ускладнень, але й на їх запобігання.
Беручи до уваги всі перелічені фактори слід зазначити, що в нашій школі психологічна робота за своєю спрямованістю ділиться на три напрями:
• робота з учнями;
• робота з педагогічним колективом;
• робота з батьками.
За своєю структурою всі напрямки містять практично одні й ті ж самі види роботи.
І. Робота з учнями.
Складається із профілактичної, діагностичної та корекційно-розвивальної діяльності.
До профілактичної діяльності можна віднести:
• проведення профілактичних лекцій за різноманітними темами, серед яких профілактика тютюнопаління, алкоголізму та наркозалежності, попередження насильницької поведінки і т.п.;
• ознайомлення із статистичними даними щодо запропонованих тем, створення власної статистики;
• проведення інтерактивних занять, ігор, круглих столів, диспутів;
• перегляд відео матеріалів з метою попередження адиктивної поведінки.
Діагностична робота передбачає:
• дослідження психологічної адаптації учнів 1-х, 5-х та 10-х класів;
• дослідження пізнавальної сфери школяра (увага, пам`ять, мислення);
• дослідження професійних здібностей і нахилів старшоклассників;
• дослідження особливостей емоційної сфери учня та його особистості в цілому;
• дослідження мотиваційної сфери і спрямованості особистості учня;
• дослідження міжособистісних стосунків та взаємин в колективі та родині.
При цьому застосовується багато психологічних методик з постійним оновленням методичного арсеналу.
Особлива увага приділяється дослідженню особистісної сфери і в першу чергу психофізіологічних показників.
Корекційно-розвивальна робота ведеться переважно за індивідуальним запитом (індивідуальною потребою).
Консультативна, просвітницька, навчальна діяльність включає в себе велику кількість ознайомчих бесід, зустрічей з цікавими людьми, з представниками соціальної служби, громадських та молодіжних організацій. Також сюди можна віднести перегляд відео матеріалів, створення власних сценаріїв і фільмів на різноманітні актуальні теми. Проводиться консультування з питань адаптації до нових умов навчання, складових успіху сучасної молодої людини, мотивації і результативності навчання.
ІІ. Робота з педагогічним колективом:
Містить в собі дослідження особистісної сфери учителя, міжособистісних взаємин (взаємин в педагогічному колективі), факторів, що сприяють або заважають розвитку вчителя, виявляють стиль спілкування з учнями і т.п.
Крім того, педагогічний колектив повинен бути завжди в курсі останніх психологічних новинок, починаючи від оптимізації міжособистісного спілкування, і, закінчуючи особливостями поведінки людей, схильних до адитивної поведінки.
ІІІ. Робота з батьками:
Так само, як і напрями роботи з учнями та вчителями, робота з батьками здійснюється якомога різнобічно: це і просвітницькі виступи на батьківських зборах, і розробка буклетів з актуальних питань (висвітлення проблем і надання порад); вивчення міжособистісних стосунків (дитина – батьки, батьки – батьки, батьки – учителі, учителі – учні) та вивчення «задоволеності» чи «незадоволеності» роботою школи з боку батьків. З батьками працюємо як у групах , так і індивідуально.
VІ. Навчальна діяльність психолога.
Аналітична робота полягає у зведенні всіх існуючих даних щодо кожного класу і кожного учня. На базі цих даних робляться висновки та певні рекомендації для учнів, для їх батьків, вчителів стосовно вирішення виявлених проблем. Рекомендації можуть бути універсальними (одні й ті самі для кожного учня і для кожного класу), а можуть бути індивідуальними. Рекомендації дозволяють застосовувати індивідуальний підхід для кожного, особливо до тих, хто потрапляє у створену картотеку дітей «групи ризику». Можуть бути спрогнозовані й описані певні варіанти поведінки окремих учнів у різних навчальних або критичних, стресових ситуаціях.
Накопичений досвід реалізації різноманітних форм взаємодії учнями, педагогами і батьками дозволяє стверджувати, що кожна з них окремо дає можливість досягти поставленої цілі. Однак, комплексне використання всіх цих форм дає набагато відчутніші результати, сприяє вирішенню вузьких задач, дозволяє вибудувати індивідуальний психолого-педагогічний підхід для кожної дитини.
Поради батькам щодо підготовки дитини до навчання в школі
Одне з першочергових завдань сім’ї – забезпечити загальну підготовленість дитини до школи. Для цього необхідно сприяти її нормальному фізичному розвитку, виробленню санітарно-гігієнічних навичок, умінь самообслуговування і побутової праці.
Значне місце в родинному вихованні має зайняти процес налаштування дитини на школу, на серйозну навчальну працю, тобто формування її психологічної підготовленості до навчання. Батькам слід пам’ятати, що головним у цій роботі мають стати найрізноманітніші засоби заохочення, а не примусу. Виховну роботу слід будувати на перспективі радісного очікування дня, коли малюк стане школярем; необхідно переконувати його, що навчання в школі – це серйозна праця, у результаті якої він пізнає багато нового.
Важливим завданням у період підготовки дитини до школи має стати виховання в неї почуття відповідальності, самостійності, організованості, готовності трудитися (безперечно, з урахуванням вікових особливостей); формування моральних засад, що передбачає виховання товариськості, готовності поділитися, поступитися, прийти на допомогу іншим.
Традиційно виділяють три аспекти шкільної зрілості: інтелектуальний, емоційний і соціальний.
Інтелектуальна зрілість для віку 6-7 років визначається вмінням виділяти фігуру із тла, відтворювати зразок, здатність концентрувати увагу, встановлювати зв’язки між явищами і подіями, запам’ятовувати, ураховується також рівень розвитку тонких рухів руки та їхньої координації.
Емоційна зрілість – це здатність до ослаблення безпосередніх, імпульсивних реакцій і спроможність довго виконувати не дуже привабливу роботу, тобто розвиток довільності поведінки.
Соціальна зрілість – це наявність у дитини потреби в спілкуванні з однолітками й уміння підкоряти свою поведінку законам дитячих груп, здатність приймати роль учня, уміння слухати і виконувати вказівки вчителя. Отже, за основу готовності до школи приймається необхідний рівень розвитку дитини, без якого вона не може успішно навчатись у школі.
Батькам слід пам’ятати, що не кожна дитина може зразу успішно навчатися. Річ у тім, що шлях розвитку кожної дитини індивідуальний. Хтось починає раніше за інших ходити, але потім довго не говорить, хтось, навпаки, не вміє усміхатися, зате починає говорити цілими фразами і добре запам’ятовує букви. Тому до шкільного віку діти мають різний багаж досвіду – знань, умінь, навичок, звичок. Безсумнівно, згодом кожна дитина навчиться читати і рахувати, але до моменту вступу до школи їй важливіше мати не певні сформовані навички, а здатність сприймати і засвоювати новий матеріал, тобто здатність до навчання.
Оскільки формування шкільної зрілості, як і загалом увесь розвиток дитини, підкоряється закону нерівномірності психічного розвитку, кожна дитина має свої сильні сторони і зони найбільшої вразливості.
З метою вивчення потреб, нахилів, інтересів дитини, з’ясування стилю спілкування в родині доцільно проводити анкетування батьків. Батьки можуть заповнювати анкети вдома, на батьківських зборах, під час співбесіди, консультації.
Пам’ятка батькам обдарованих дітей
• Створіть безпечну психологічну атмосферу дитині в її пошуках, де вона могла б знайти розраду у разі своїх розчарувань і невдач.
• Підтримуйте здібності дитини до творчості й виявляйте співчуття до ранніх невдач. Уникайте негативної оцінки творчих спроб дитини.
• Будьте терпимі до несподіваних ідей, поважайте допитливість ідеї дитини. Намагайтесь відповідати на всі запитання, навіть якщо вони вам здаються безглуздими.
• Залишайте дитину одну і дозволяйте їй, якщо вона бажає, самій займатися своїми справами. Надлишок опіки може обмежити творчість.
• Допомагайте дитині формувати її систему цінностей, не обов’язково засновану на її системі поглядів, щоб вона могла поважати себе і свої ідеї поряд з іншими ідеями та їх носіями.
• Допомагайте дитині задовольняти основні людські потреби, оскільки людина, енергія якої скута основними потребами, рідко досягає висот у самовираженні.
• Допомагайте дитині долати розчарування і сумніви, коли вона залишається сама в процесі не зрозумілого ровесникам творчого пошуку: нехай дитина збереже свій творчий імпульс.
• Поясніть, що не на всі запитання дитини завжди можна відповісти однозначно. Для цього потрібен час, а з боку дитини — терпіння. Вона має навчитися жити в інтелектуальному напруженні, не відкидаючи своїх ідей.
• Допомагайте дитині цінувати в собі творчу особистість. Однак її поведінка не має виходити за межі пристойного.
• Допомагайте дитині глибше пізнати себе. Виявляйте симпатію до її перших спроб виразити таку ідею словами і зробити зрозумілою для оточення.
Виховання дитини стає ще більш складним завданням, якщо людина є батьком обдарованої дитини. Які поради з виховання дитини можуть стати корисними в цьому випадку? Іноді виховання обдарованої дитини може також вимагати спеціальних навичок виховання.
- Розпізнати обдарованість: багато батьків хочуть сподіватися, що їхні діти є в якійсь мірі обдарованими. Так як це - правда, що різні діти володіють різними талантами і здібностями, є просто ті діти, які знаходяться на самому верху. Головноюпо радою з виховання є здатність розпізнати, чи є ваша дитина насправді надзвичайно обдарованим. На додаток до цієї поради з виховання відноситься рада для виявлення певних ознак. Ваша дитина може бути обдарованим, якщо він здатний завершити роботу набагато швидше, ніж його однолітки. Він може бути також здатний читати і розуміти речі, які не призначені для його віку. Ваш обдарована дитина також може виявляти особливі здібності в мистецтві чи інших галузях.
- Запросити про допомогу: це необов'язково повинен бути рада з виховання, наступний за розпізнаванням обдарованості. Однак він може бути корисними радою для тих батьків, які не впевнені, як вчинити, або у кого є обдаровані діти, з якими складно впоратися емоційно. Пропонований рада з виховання полягає в тому, щоб вашої дитини протестували професіонали. Ви також можете звернутися за спеціальною підтримкою до шкільних консультантам, або попросити у них особливих рекомендацій, які можуть допомогти вашій дитині.
- Беззастережна любов: можливо, одним з ключових рад по вихованню, є необхідність переконатися в тому, що ваш обдарована дитина росте звикли до безумовної любові та прийняття. Ви повинні спілкуватися зі своєю дитиною добре і пояснювати йому, що ви любите його таким, яким він є, а не за те, що він добре вчиться в школі або чудово виконує всі завдання. У той же час доброю порадою по вихованню є демонстрація подяки і хвали за певні досягнення, переконайтеся в тому, що ви говорите своїй дитині, що ви все одно будете його любити, навіть якщо він не отримає прекрасну оцінку або похвальну грамоту.
- Знання реальності: наступним до поради по безумовної любові, є рада з виховання, який полягає в тому, що ваша дитина повинна знати, що не завжди все може бути ідеально. Це дуже важливий рада з виховання, так як обдаровані діти можуть з легкістю розчаруватися, у міру того, як вони будуть дорослішати, якщо щось буде виходити не так, як вони цього хочуть.
- Різноманітність навчальних дослідів: один з хороших порад з виховання включає різнобічність. Обдарованим дітям може запросто набридати те, що вони з легкістю пізнали. Пропонуйте їм різноманітність тем і навчальних дослідів. Це дасть вам можливість дізнатися, його сильні сторони зацікавленості, і допоможе підтримувати його навчання на здоровому балансі. Частиною цієї ради є також навчання вашої дитини соціальних тем. Може бути, корисно давати йому переглядати різні освітні книги і диски, але також не забувайте давати йому приєднуватися до ігрових груп. Дозвольте йому спілкуватися з іншими дітьми.
- Не перевантажуйте його: у той час як хорошим радою з виховання є пропозиція різних освітніх дослідів, дуже важливо не перевантажити дитину цим. Ви могли записати свою дитину на уроки віолончелі, на плавання, на уроки просунутої математики, читальні групи і безліч інших занять. Так ви можете розглядати свою дитину вже як дорослого з такою кількістю обов'язків. Пам'ятайте, що ваша дитина, ще просто дитина, тому дозвольте йому насолодитися невеликий грою і дитячим відпочинком.