Новини проекту
Новий навчальний рік!
Найзахопливіші детективи для підлітка
Wizeclub Education: курси додаткової освіти в Україні
Що робити, якщо болить поперек
Онлайн академія Mate academy – від мрії потрапити в IT до першої роботи
Мобільні додатки для підтримки організації навчання та співпраці в освітньому процесі
Школа англійської для дітей: важливість навчання та як вибрати кращу школу
Хто такий Зевс?
Вивчаємо англійську за допомогою читання
Благодійність та соціальна відповідальність бізнесу
Як обрати надувний басейн?
Як створити і розкрутити групу у Фейсбуці без блокування
Практичні рекомендації по вибору школи англійської мови
Options for checking articles and other texts for uniqueness
Різниця між Lightning та USB Type-C: одна з відмінностей iPhone
Столична Ювелірна Фабрика
Відеоспостереження у школі: як захистити своїх дітей?
Чим привабливий новий Айфон 14?
Розширений пакет за акційною ціною!
iPhone 11 128 GB White
Програмування мовою Java для дітей — як батьки можуть допомогти в навчанні
Нюанси пошуку репетитора з англійської мови
Плюси та мінуси вивчення англійської по Скайпу
Роздруківка журналів
Either work or music: 5 myths about musicians and work
На лижі за кордон. Зимові тури в Закопане
Яку перевагу мають онлайн дошки оголошень?
Огляд смартфону Самсунг А53: що пропонує південнокорейський субфлагман
БЕЗПЕКА В ІНТЕРНЕТІ
Вітаємо з Днем Вчителя!
Портал E-schools відновлює роботу
Канікули 2022
Підписано меморандум з Мінцифрою!

Поради на період карантину

Дата: 25 березня 2020 о 20:25, Оновлено 23 лютого 2021 о 15:12

Сімейний карантин – як пережити вірус і одне одного, як емоційно підготуватися до затяжного перебування разом? Про це стаття The Guardian.

Самоізоляція, на думку психологів, може вражати три критичні компоненти психічного здоров’я: почуття автономії, почуття зв’язку з іншими/спорідненість, компетентність/відчуття ефективності.

Є хороша новина! Вплив самоізоляції можна пом’якшити:

Діяти на випередження. Можна обговорити сімейний контракт – які виклики для сім’ї можуть виникнути насамперед, які в кожного є сильні сторони, що стануть у пригоді. А також – проговорити занепокоєння і очікування від карантину, та яку роль відведено кожному.

Бути правдивими. Дорослим важливо слухати, чути і співпереживати страхам дітей. Чесно говорити про ситуацію, але відповідно до віку дітей і в певному контексті. Говорити про факти і почуття відкрито. Добре, коли дітям дадуть відчуття контролю, наприклад, над їхньою особистою гігієною. Дорослим зменшити рівень тривожності допоможе отримування інформації з достовірних!!! джерел.

Налаштувати структуру. Дотримуватись рутинних справ корисно, але не в надто суворому режимі. Розпорядок дня можна наблизити до звичайного – ранкова гігієна, сніданок, уроки (усі вже майже отримали завдання), час на віртуальне спілкування, фільми, ігри тощо. “Позашкільне життя” – це внутрісімейні уроки танців, вокалу, вивчення іноземної мови, кулінарні майстер-класи.

Залишатися рухливими. Підтримка фізичної активності критична важлива для підвищення настрою. Це можуть бути звичайні хованки, стрибки на скакалці, стрибки на резинці (згадуємо як ми це робили в нашому дитинстві), йога, мініфутбол, баскетбол, волейбол.

Робити справи до кінця. Відчуття, ніби ви досягли чогось у період ізоляції, буде важливим і для дітей, і дорослих. Можна вести “корона-щоденник”, в який діти б занотовували свій досвід, чи спланувати перестановку в квартирі або розробити дизайнерський проєкт балкону.

Дати одне одному простір. Варто подумати – що ви можете робити самостійно, а що – як сім’я. Можна створити невеличкі зони/простори – для гри, для релаксу, для тренувань і свій особистий.

Залишатися на зв’язку. Відчувати причетність і спорідненість допомагають сучасні технології. Тому важливо залишатися на зв’язку зі своїми родичами, друзями, колегами з роботи.

Вчитися з отриманого досвіду. Багато тих, хто пережив уже карантин, кажуть: проведений разом із дітьми час допомагає інакше подивитися на роботу вчителів – як не просто навчати дітей, скільки це вимагає терпіння. А ще інакше починають відчувати час – коли не треба нікуди поспішати.

ЯК ГОВОРИТИ З ДІТЬМИ ПРО ЕПІДЕМІЮ.

Діти відчувають наші тривоги та страхи, тому говорити з ними ПОТРІБНО, не замовчувати складних тем і не ігнорувати цікавість дитини.

Про що варто сказати дитині:

1. «Боятися - це НОРМАЛЬНО. Страх - це почуття, яке допомагає нам бути обережними та піклувалися про своє здоров‘я й здоров‘я інших людей».

2. «Якщо тобі страшно, ГОВОРИ мені про це. Страх стає меншим, коли ним ділишся».

3. «Страх зменшується, коли ЗНАЄШ, ЩО РОБИТИ, щоб захистити здоров‘я: дотримуватися карантину, на вулиці й закритих приміщеннях одягати маску та обробляти руки антисептиком/милом, тримати дистанцію від інших людей». Це тимчасові заходи безпеки, які нас захищають.

4. «Всі епідемії ЗАКІНЧУЮТЬСЯ і все стає як раніше».

Рекомендації для батьків:

✅ Обмежте перегляд новин вдома. Не варто перевантажувати дитину інформацією. Нехай вдома вона відчуває себе у ЗАХИСТІ й безпеці.

✅ Не обговорюйте поряд з дітьми найгірші сценарії. Діти нічого не можуть зробити, а переживати будуть не менше.

✅ Якщо дитина злякалася якоїсь інформації щодо епідемії - заспокойте її, поясніть, які міри робите ви, щоб захиститися. Запропонуйте дитині збудувати у її кімнаті захисну фортецю, ПОГРАЙТЕСЯ з нею. ПЕРЕМОЖІТЬ всі віруси.

✅ Якщо дитина хвилюється за здоров‘я бабусі чи дідуся, нехай поговорить з ними по скайпу, а вони її заспокоять, що РОБЛЯТЬ все, щоб захистити себе.

✅ Створіть щоденні сімейні РИТУАЛИ, які будуть підтримувати ПОЗИТИВНИЙ настрій у родині: чаювання,  ігри, перегляд фільму всією родиною тощо.

Усім підтримки й безпеки! ❤️

Коментарі:
Залишати коментарі можуть тільки авторизовані відвідувачі.