ЗАТВЕРДЖУЮ

Директор ОЗ «Городоцький ліцей»

______________ Тетяна СНІТКО   

29 серпня 2024 року

Освітня програма

опорного закладу «Городоцький ліцей»  

СХВАЛЕНО

педагогічною радою

протокол № 5 від 27.02.2024

протокол № 1 від 29.08.2024

         Стратегічна мета розвитку ОЗ «Городоцький ліцей» полягає в оновленні змісту освіти, організації освітніх процесів і технологій відповідно до якісно нових стандартів, у реалізації завдань Нової української школи, у створенні умов для отримання кожним учнем того рівня освіти, який відповідає його здібностям та індивідуальним особливостям; розвиток інтелектуальної, емоційної сфери дитини, формування його ціннісних орієнтирів, прищеплення навичок соціальної компетентності. Основним напрямком розвитку закладу є реалізація компетентнісного підходу в освітній взаємодії.

         Освітня програма опорного закладу «Городоцький ліцей» складена відповідно до Конституції України, законів України "Про освіту", “Про повну загальну середню освіту”, «Про дошкільну освіту», «Про охорону дитинства», Державного стандарту початкової освіти (постанова КМУ від 21 лютого 2018 року № 87, зі змінами, затвердженими постановою КМУ від 30 вересня 2020 року №898, 1-4 класи)., Державного стандарту базової загальної освіти (постанова КМУ від 30 вересня 2020 року №898, зі змінами, затвердженими постановою КМУ від 30 серпня 2022 № 972, 5-7 класи), Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти (постанова КМУ від 23 листопада 2011 №1392, 8-11 класи). Положення про опорний заклад освіти, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 р. № 532 у редакціїї 30.01.2021 року, Положенням про дошкільний навчальний заклад, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 12 березня 2003 р.№305, зі змінами, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2023 р . № 1022 .

         Освітня програма окреслює підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення здобувачами освіти результатів виховання та навчання, визначених Державними стандартами дошкільної, початкової, базової та повної загальної середньої освіти.

         У відповідності до чинного законодавства заклад здійснює освітній процес відповідно до ступенів:

нульовий ступінь – дошкільна освіта (забезпечує різнобічний розвиток дитини дошкільного віку відповідно до її задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних, психічних та фізичних особливостей, культурних потреб; формування моральних норм, соціальну адаптацію та готовність продовжувати освіту);

І ступінь – початкова освіта (забезпечує  всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей, розвиток самостійності, творчості та допитливості);

ІІ ступінь – базова середня освіта (є фундаментом загальноосвітньої підготовки всіх школярів, формує у них готовність до вибору і реалізації форми подальшого одержання освіти і профілю навчання. На цьому етапі завершується формування цілісної культури світу, оволодіння способами пізнавальної і комунікативної діяльності, вміння одержувати з різних джерел інформацію, переробляти і застосовувати знання);

ІІІ ступінь – загальна середня освіта передбачає реалізацію компетентнісного підходу в освітній взаємодії. Тобто це така практика, при якій відбувається засвоєння кожним учнем комплексу знань, умінь та навичок, який дозволяє учневі розв’язувати життєво значущі завдання як у процесі навчання в школі, так і в подальшому житті.

     Актуальною проблемою є налагодження дієвих взаємозв’язків між усіма підрозділами системи управління освітнього закладу з громадськими організаціями та передусім з батьківською громадськістю. Налагодження співпраці з батьками - одне з пріоритетних завдань закладу, адже процеси модернізації та реформування в освітній галузі неможливо уявити без активного діалогу з батьківською громадськістю.

         Між освітою і вихованням існує неоднобічний зв'язок: від навчання до виховання. Процес виховання при правильній організації негайно виявляє благодатний вплив на навчання, оскільки виховання дисциплінованості, організованості, суспільної активності та інших якостей створює передумови для більш активного й успішного навчання. Власне, без належної вихованості учнів ефективний процес навчання неможливий.

         Таким чином, головне завдання педагогічного колективу ОЗ «Городоцький ліцей»  – гармонійно поєднати та реалізувати всі аспекти освітнього процесу через:

• забезпечення атмосфери комфортності навчального середовища ;
• наступність дошкільної і початкової освіти;
• створення розвивального середовища в дошкільних групах та в початкових класах Нової української школи;
• надання якісних освітніх послуг через:

- діяльності педагога та дитини, який забезпечуватиме реалізацію всіх трьох видів завдань;

- різноманітність методів, форм і засобів навчання;

- контроль і самоконтроль навчання, комплексний аналіз його результатів (оцінка якості реалізації всіх функцій, а не однієї з них).

Сукупність цих вимог при побудові процесу навчання підносить його на якісно новий рівень, при якому комплексно реалізуються завдання, що стоять перед освітнім закладом.

        Освітня програма ОЗ «Городоцький ліцей» складена на основі

Типових освітніх програм:

•  для дошкільнят: Програма розвитку дитини дошкільного віку «Українське довкілля 2022р», рекомендована Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України (лист Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 09.12.2011 № 1/11- 11601);

• 1-4 класи:

  Типові освітні програми, розроблені під керівництвом Шияна Р.Б. (наказ МОН України від 12 серпня 2022 № 743-22

• 5-7 класи
• Типова освітня програма для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти, затверджена наказом МОН України від 19 лютого  2021 № 235 (в редакції наказу МОН України від 09 серпня 2024 № 1120).

• 8-9 класи

  Типова освітня програма закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затверджена наказом МОН України від 20 квітня 2018 № 405.

  10-11 класи

  Типова освітня програма закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затверджена наказом МОН України від 20 квітня 2018  № 408 (в редакції наказу МОН України від 28 листопада 2019 № 1493)

Освітня програма у дошкільному підрозділі закладу цілеспрямована на:

• формування свідомого ставлення до власного життя та здоров’я;
• виховання патріотичних почуттів та любові до своєї Батьківщини, народознавства, культурознавства;
• розширення світогляду дитини та її інтелектуальних здібностей;
• виховувати почуття любові до природи, бережного ставлення до всього живого;
• підготовка дітей до подальшого навчання у школі;
• навчання дошкільника навичками практичного життя;
• виховання ціннісного ставлення до Природи, Культури, Людей, Самого Себе, гармонійного та різнобічного розвитку дошкільника;
• розвивання у дошкільника почуття самовартісності, віри у свої можливості, поваги до інших, розвивати вміння співіснувати з оточуючими;
• формування любові до світу мистецтва;
• відновлення традицій сімейного виховання та залучення сім’ї до освітнього процесу

В освітньому процесі враховано використання інноваційних педагогічних технологій, а саме:

• Використання розвивальних ігор логіко-математичного напрямку.
• Особистісно-орієнтоване навчання.
• Елементи педагогіки М. Монтессорі
• Нетрадиційні технології фізичного виховання.
• Здров’язбережувальні технології.
• Інтелектуальні карти Інни Кіндрат.

          Зміст освітньої програми визначається Базовим компонентом дошкільної освіти та систематизований з програмою «Українське дошкілля». Завдання освітніх ліній Базового компонента реалізуються через різні форми організації життєдіяльності дошкільників.

Форми навчання,

за якими організовується навчання у закладі:

- інституційна очна (денна); інституційна очна з використанням технологій дистанційного навчання (денна змішана форма навчання);

-  індивідуальна  (екстернатна, сімейна, педагогічний патронаж).

Загальний обсяг навчального навантаження становить:

Для початкової школи :

Городоцький ліцей - 200 години, з них:

- інституційна очна форма навчання - 192 години, з них для 1 класу- 23+23 годин; для 2 – 25+25 годин; для 3 -26+26 годин; для 4 – 26+26 годин;  5 годин поділу на групи при проведенні української мови, 3 годин при проведенні англійської мови, 6 годин при поділі на групи при проведені інформатики;

Філія опорного закладу «Рогачівська початкова школа» - 25 годин.

Для основної школи – 379 годин з них:

- інституційна очна форма навчання – 370 годин: з них для 5 класу – 31+31 годин; для 6 -34+34  годин; для 7 класу- 35+35+35 годин; для 8 класу - 33,5 +33,5 годин; для 9 класу- 36 + 36 годин;   годин поділу на групи при проведенні української мови 12 год., іноземної мови - 16,5 год., трудовому навчанні - 6год., інформатики - 15 год.

Для старшої школи – 72 години:

- інституційна очна форма навчання здобуття освіти - 72 годин, з них для 10 класів – 36 годин; для 11 – 36 годин;  годин поділу на групи при проведенні інформатики -  4 год.

Індивідуальна форма навчання (сімейна форма) 19 учнів :

двоє учнів 9 класу;

вісім учнів 10 класу;

дев'ять учнів 11 класу.

Індивідуальна форма навчання (екстернатна форма) 26 учнів:

один учень 2 класу;

три учні 3 класу;

п'ять учнів  4 класу;

двоє учнів 5 класу;

троє учнів 6 класу;

двоє учнів 9 класу;

п'ять учнів  10 класу;

п'ять учнів 11 класу.

         Опорний заклад «Городоцький ліцей» працює за п’ятиденним навчальним тижнем. У закладі укомплектовані 22 класи, у яких навчається 550 учнів: з них у початковій школі 9 класів - 207 учні, в основній школі 11 класів - 278 учні, у старшій школі 2 класи - 70 учнів. У навчальному закладі функціонує філія «Рогачівськапочаткова школа», у якій навчається 5 учнів у 4 класі.

Робочі навчальний плани на 2024/2025 навчальний рік складено у відповідності до чинних типових освітніх програм для закладів загальної середньої освіти, затвердженими відповідними наказами Міністерства освіти і науки          (Таблиці 1-4).

         Години варіативної складової з урахуванням інтересів і потреб учнів, рівня навчально - методичного і кадрового забезпечення у межах гранично допустимого навантаження на учня розподілено на:

• індивідуальні заняття;
• факультативи;
• курси за вибором.

          У навчальному закладі є 7 інклюзивних класів: 1-Б (1 учень), 2-Б клас ( 2 учні),       3-А клас ( 1 учень), 4-Б (2 учні), 6-А клас (1 учень), 8-Б клас ( 1 учень), 9-А клас ( 2 учні).

                 З метою доцільно організованого виховання, що вводить особистість школяра у світ світоглядних ідей, розширення знань з предметів, реалізацію творчих здібностей школярів у закладі створено систему гурткової роботи. А саме:

• військово-патріотичний  – 2 гуртки;
• фізкультурно-спортивних – 2 гуртки.

Очікувані результати навчання (компетентностей) здобувачів освіти, визначених відповідним державним стандартом рівня освіти

         Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати педагог у рамках кожної освітньої галузі.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти 1-4 класів.

Освітня  програма (1 клас) має потенціал для формування у здобувачів таких ключових компетентностей:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає  опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають  ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень;

та наскрізних умінь: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

         Результати навчання (2-4 класи) повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

         Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

         Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

З 2022/2023 навчального року продовжується поетапне впровадження нового Державного стандарту базової середньої освіти, відповідно новою моделлю навчання охоплені учні 5-7 класів.

Перелік вибраних модельних навчальних програм

 для 5-6 класів, обраних педагогічними працівниками закладу

Перелік вибраних модельних навчальних програм

 для 7 -мих класів, обраних педагогічними працівниками закладу

         Завдання освітніх ліній у 5-7 мих класах реалізуються на основі тематичного планування за принципом методичного конструктора та інтегрованого підходу до змісту та організації освітньої діяльності. Побудова освітнього процесу на засадах інтегрованого підходу забезпечує єдність та взаємопов’язаність усіх освітніх ліній у кожній темі, що реалізується як цілісна змістова та діяльнісна одиниця освітнього процесу. Основними формами організованої освітньої діяльності є інтегровані заняття, підгрупові предметні заняття, індивідуально-групові заняття різної пізнавальної та продуктивної спрямованості. Цілісне бачення та структура тематичних циклів, за якими будується освітній процес, відображаються у плануванні за принципом методичного конструктора. Зберігаючи наступність із початковою школою забезпечуємо подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формуємо здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховуємо ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.

         Зміст програми дає можливість формування у здобувачів освіти таких ключових компетентностей:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися українською та англійською мовами, що передбачає активне використання української мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади; можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

 4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

 6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміння важливості збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

 8) навчання упродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

 9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

 10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості; 11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти 5-9 класів.

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державних стандартах, визначено завдання, які мають реалізувати вчителі у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти 10-11 класів.

         Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх окремих предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

• організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;
• окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;
• предмети за вибором;
• роботу в проектах;
• позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Варто, по можливості, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірки його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово - інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх у нові ситуації.

Умови зарахування для здобуття освіти.

        Прийом дітей до дошкільного навчального закладу проводиться наказом директора протягом календарного року на підставі заяви батьків або осіб, які їх замінюють, медичної довідки про стан здоров'я дитини з висновком лікаря, що дитина може відвідувати дошкільний навчальний заклад, довідки сімейного лікаря про епідеміологічне оточення, свідоцтва про народження.

         Зарахування учнів до загальноосвітнього навчального закладу проводиться наказом директора, що видається на підставі заяви (батьків або осіб, що їх заміняють), за наявності медичної довідки встановленого зразка і відповідного документа про освіту (крім учнів першого класу). Зарахування учнів до першого класу здійснюється, як правило, з 6 років.

         Для дітей з особливими потребами за висновками інклюзивно-ресурсного центру та на підставі заяви батьків або осіб, які їх замінюють може організовуватися індивідуальна (педагогічний патронаж) чи інклюзивна форма навчання.

Основні форми організації освітнього процесу.

         Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку: формування компетентностей; розвитку компетентностей; перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; корекції основних компетентностей; комбінований урок.

         Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо.

         Засвоєння нового матеріалу можна проводити на лекції, конференції, екскурсії і т. д. Для конференції, дискусії вчителем або учнями визначаються теми доповідей учнів, основні напрями самостійної роботи. На навчальній екскурсії учні отримують знання, знайомлячись із експонатами в музеї, з роботою механізмів на підприємстві, спостерігаючи за різноманітними процесами, що відбуваються у природі.

         Консультації проводяться з учнями, які не були присутні на попередніх уроках або не зрозуміли, не засвоїли зміст окремих предметів.

         Розвиток і корекцію основних компетентностей можна, крім уроку відповідного типу, проводити на семінарі, заключній конференції, екскурсії тощо. Семінар як форма організації об'єднує бесіду та дискусію учнів. Заключна конференція може будуватися як у формі дискусії, так і у - формі диспуту, на якому обговорюються полярні точки зору. Учитель або учні підбивають підсумки обговорення і формулюють висновки.

         З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт).

         Оглядова конференція (для 8-11 класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу. Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв'язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу. Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

         Учням, які готуються здавати заліки або іспити можливе проведення оглядових консультацій, які виконують коригувальну функцію, допомагаючи учням зорієнтуватися у змісті окремих предметів. Консультація будується за принципом питань і відповідей.

         Перевірка та/або оцінювання досягнення компетентностей крім уроку може здійснюватися у формі заліку, співбесіди, контрольного навчальнопрактичного заняття. Залік як форма організації проводиться для перевірки якості засвоєння учнями змісту предметів, досягнення компетентностей. Ця форма організації як правило застосовується у класах з вечірньою формою здобуття освіти або для інших здобувачів профільної середньої освіти.

             Співбесіда, як і залік, тільки у формі індивідуальної бесіди, проводиться з метою з'ясувати рівень досягнення компетентностей.

      Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.

           Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державних стандартів та окремих предметів протягом навчального року.

        Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Опис та інструменти

системи внутрішнього забезпечення якості освіти

У ліцеї працює 57  педагогічних працівників. Освітній рівень «молодший спеціаліст» має одна особа, решта ступінь «спеціаліст» або «магістр».

За результатами педагогічної діяльності вони здобули наступні кваліфікаційні категорії:

Спеціаліст вищої категорії - 30

Спеціаліст першої категорії -7

Спеціаліст другої категорії  - 7

Спеціаліст – 9

Педагогічне звання «Старший вчитель» мають 6 педагогів, учитель - методист – 1 педагог.

         У дошкільних підрозділах ліцею працює 7 педагогічних працівників.

Освітній рівень «молодший спеціаліст» мають 4 особи, один - ступінь «спеціаліст», один -  спеціаліст першої категорії.

       Матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

У школі проведено велику організаторську роботу по естетичному оформленню фойє, класних кімнат, навчальних та адміністративних кабінетів, їдальні. Чітко простежується сучасний підхід до оформлення всього приміщення школи.

       У закладі наявні: акустична система, клавішний електричний музичний інструмент, комплект стендів для виховної роботи, 3 комплекти стендів для кабінетів української мови, комплект стендів для кабінету зарубіжної літератури, комплект стендів для кабінету іноземної мови, комплект стендів для кабінету хімії, комплект стендів для кабінету фізики, комплект стендів для кабінету суспільних дисциплін, комплект стендів для кабінету ОБЖ, комплекти стендів для початкової школи, комплект стендів для методичної роботи, проектор з проекційним екраном, 2 комп’ютерні класи (1+6, 1+7 настільні комп’ютери з ліцензійним програмним забезпеченням), 10 ноутбуків з маніпулятором, 17 телевізорів з кріпленням та комунікаційними елементами, 12 багатофункціональних пристроїв (сканер-принтер – копір), 7 ламінатори, 6 електрошвейні машинки. 

         Для організованого підвезення дітей заклад забезпечений трьома шкільними автобусами, які підвозять 120 учнів та 12 педагогічних працівників.

         З метою створення належного освітнього простору для навчання учнів 1-4 класів придбані нові комплекти парт, демонстраційні та дидактичні матеріалами.

• якість проведення навчальних занять;

         Сучасний урок – це урок демократичний. Він проводиться не для учнів, а разом з ними. Це урок, на якому присутній демократичний стиль спілкування, де діти вчаться здобувати знання, а не отримувати готові, де жоден з них не боїться висловлювати свою думку і доводити її.

Для сучасного уроку характерними ознаками є:

–   варіативність і гнучкість структури уроку;

–   спрямованість уроку на особистість учня;

–   оптимізація форм роботи на уроці;

–   формування найважливіших компетентностей учнів;

–   співпраця вчителя і учня.

        Сучасний урок передбачає використання ІКТ, які сприяють автоматизації частини роботи педагога, вивільняючи людський ресурс на пошук, спілкування, індивідуальну роботу з учнями, уможливлюють отримання моментального зворотного зв’язку, поліпшують ефективність управління. Цифрові технології дають вчителю нові можливості разом з учнем отримувати задоволення від процесу спілкування та пізнання.

• моніторингові дослідження;

         Якісний рівень освіти забезпечується за допомогою моніторингового дослідження- системи збирання, опрацювання та поширення інформації про діяльність освітнього закладу. Завдяки внутрішкільному моніторингу створюються умови для неперервного відстеження стану освіти і подальшого розвитку.

Мета і завдання. Дослідження є комплексним і спрямоване на безперервне відстеження умов, процесу й результатів освітньої діяльності закладу, у ході якого – фіксацію якісних чинників розвитку за етапами (початок навчального року – процес навчання – кінець навчального року).

         Аналіз забезпеченої в навчальному закладі освітньої діяльності здійснюється з урахуванням таких критеріїв або об’єктів внутрішкільного моніторингу (за етапами здійснення діагностичних зрізів):

• готовність учнів до навчання та психологічна комфортність суб’єктів освітнього процесу (умови – процес);
• рівень професійної готовності педагогів до реалізації освітніх завдань (умови – процес – результат);
• рівень навчальних досягнень учнів у початковій, основній та старшій школі (умови – процес – результат або умови – результат);
• рівень досягнення освітньо-виховних цілей (процес – результат);
• інтелектуально-творчий розвиток і досягнення учнів. (умови – результат).

         Щоб освітній моніторинг на шкільному рівні став реальним чинником управління, його потрібно організувати так, щоб він виконував такі функції:

- інформаційну;

-діагностичну;

-прогнозувальну;

-управлінську;

-педагогічну.

         Залежно від мети дослідження виокремлюємо такі напрямки моніторингу: діагностичний, статистичний, змістовний, супровідний педагогічний моніторинг.

         Проведення моніторингового дослідження якості викладання відповідних предметів у навчальному закладі має на меті аналіз стану їх викладання, а також рівня компетентностей учнів із певного предмета.

         Суб'єкти  внутрішкільного   моніторингу:  педагогічний колектив,  адміністрація,  учні,  батьки.

         Плануємо проведення SWOT-аналізу, що дасть  змогу розглянути не лише доцільність і можливість змін, а й вірогідні ризики, які можуть стати перешкодою для забезпечення якісний рівня освіти учнів та вихованців закладу.

• професійне зростання педагогічних кадрів;

Основними завданнями професійного зростання педагогічних кадрів та забезпечення якості освіти в школі є:

• створення умов для підвищення методичного та практичного рівнів професійної компетентності вчителів 1-9 класів щодо реалізації завдань Державного стандарту початкової та базової освіти;
• застосування інформаційно- комп’ютерних технологій (ІКТ) та цифрових освітніх ресурсів (ЦОР) в освітньому процесі в поєднанні із сучасними освітніми технологіями;
• застосування інформаційно- комп’ютерних технологій (ІКТ) та освітніх програм при організації освітнього процесу з використанням технологій дистанційного навчання;
• застосування інформаційно- комп’ютерних технологій для ведення електронних журналів;
• забезпечення «престижу педагогічної професії, створення умов для професійного удосконалення і творчості педагогів», удосконалення науково- методичного рівня підготовки педагогів, стимулювання творчої ініціативи, сприяти перенавчанню вчителів початкової школи, які реалізовуватимуть новий стандарт початкової освіти;
• пошук та підтримка творчих педагогів, сприяння запровадженню їхніх розробок до освітнього процесу, розповсюдження педагогічного досвіду;
• створення науково-методичного простору для об’єднання педагогів різних ланок освіти з метою подальшої співпраці, акумуляції ідей і поєднання можливостей; підвищення ефективності педагогічної праці завдяки обміну професійним досвідом з колегами, підвищення мотивації педагогічної діяльності;
• вивчення питань теорії та наукових досягнень сучасної науки з предмета,що викладається вчителем, оволодіння сучасною методологією, продовження діяльності вчителів щодо впровадження педагогічних і психолого-педагогічних інноваційних технологій;
• продовжити реалізацію НМПТ «Використання компетентнісно зорієнтованих технологій розвитку особистості в контексті Нової української школи» (ІV етап );

• застосування ефективних форм організації методичної роботи вчителів на діагностичній основі, активізація педагогів щодо оволодіння сучасними інформаційно-комунікаційними технологіями;

• створення чіткої системи виявлення, вивчення й упровадження найновіших ідей у педагогічну практику, перспективно педагогічного досвіду;
• організація взаємовідвідування уроків з метою обміну досвідом роботи;
• організація взаємодії з іншими навчальними закладами, науково-дослідними установами з метою обміну досвідом і передовими технологіями в галузі освіти;
• організація і проведення робіт із підвищення якості ведення всіх документів з організації й обліку методичної роботи та їхньої розробки на наступний навчальний рік;
• упровадження в навчальний процес навчально-методичних і дидактичних матеріалів і програмного забезпечення автоматизованих систем навчання систем інформаційного забезпечення занять, інформаційно-бібліотечних систем, розробка програмного забезпечення для проведення навчальних занять і впровадження їх у навчальний процес;
• проведення моніторингу якості освіти учнів школи, результатів ДПА, ЗНО;
• упровадження інноваційних форм методичної роботи (творчі та проблемні лабораторії, майстер-класи, школи педагогічного досвіду тощо);
• опрацювання та реалізація методичних рекомендації МОН України щодо вивчення базових дисциплін у 2020-2021 навчальному році;
• посилення відповідальність керівників методичних осередків за зміст методичної роботи, оформлення документації та відповідних методичних матеріалів-напрацювань;
• участь у Ярмарку педагогічної творчості та конкурсах «Учитель року»;
• створення системи позакласної та гурткової роботи через співпрацю з РДЮСШ, РЦДЮТ, організацію дозвілля та відпочинку учнів та педагогів.
• активізація співпраці з батьками у справі виховання дитини через батьківський всеобуч, залучення до загальношкільних заходів, участю у позакласній роботі та громадській діяльності школи.
• підвищення рівня правової культури школярів через діяльність правового клубу та активізацію роботи з учнями, що схильні до девіантності;
• розвиток учнівського самоврядування шляхом залучення учнівської молоді до вирішення питань організації навчального процесу, розвитку громадянської активності, формування екологічної культури та здорового способу життя.

РОБОЧІ НАВЧАЛЬНІ ПЛАНИ

опорного закладу “Городоцький ліцей”

Городоцької сільської ради

 Рівненського району

Рівненської області

на 2024/2025 навчальний рік